Історія

Історія Громадської еколого-правової організації «ЕкоПраво-Київ»

Влітку 1992 року неурядова голландська організація Milieukontakt Oost-Europa проводила в Будапешті конференцію «Екологічне законодавство та правові можливості громадських організацій у захисті навколишнього середовища». Представником від українських НУО був Борис Васильківський. Доволі цікава і незвична як на той час тема конференції підказала йому ідею створення в Україні громадської еколого-правової організації, яка надала б можливість захищати довкілля не методом масових акцій і тиску, а шляхом застосування правових інструментів щодо порушників екологічного законодавства. Ідею Бориса підтримав Петро Рощенко, кандидат юридичних наук, який на той час працював в Академії Внутрішніх Справ викладачем екологічного права.

Першим кроком нашої діяльності у вивченні сучасного стану еколого-правової проблеми та інформуванні громадськості було видання в грудні 1992 «Еколого-правового бюлетеня» (за підтримки голландської неурядової організації «Milieukontakt Oost-Europa» та ISAR). В травні 1993 року знову ж таки за підтримки Milieukontakt Oost-Europa під Києвом у Феофаніі відбулась перша конференція «ЕкоПраво». Серед учасників цієї конференції були багатьом відомі керівники організацій мережі ЕКОПРАВО Світлана Кравченко (президент благодійного фонду «Екоправо-Львів», зараз Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина») та Олексій Шумило (голова організації «ЕкоПраво-Харків»).

Ми щиро вдячні за допомогу організаціям, які підтримали ЕКОПРАВО з перших днів існування, а згодом стали нашими партнерами та хорошими друзями; Анні Марії (Milieukontakt Oost-Europa – Голландія), Андрію Глазовому («Юнікорн»), Джону Сполдінгу (ISAR), Джею Остіну (Інститут Екологічного права – США), Джону Бонайну (E-LAWUS), та іншим.

За роки існування «ЕкоПраво-Київ» реалізовано чимало проектів, але, мабуть, варто говорити не про них, а про цілі і завдання, заради яких і створюється організація. Наша мета — захист екологічних прав громадян та навколишнього природного середовища, отож ми постійно надавали правову допомогу як громадянам, так і громадським організаціям, і жод-ного разу не змінювали напрямків діяльності заради отримання привабливого гранту.

Крім надання правової допомоги, наша організація займалась пропагандою екологічного права. Проводились семінари з екологічного права для громадян і громадських організацій, метою яких було ознайомити представників громадських організацій з їх правовим статусом та екологічним законодавством України, показати на прикладах і навчити практично застосовувати правові інструменти у вирішенні екологічних проблем. В тематиці семінарів нас цікавили і соціальні аспекти проблем. Аналіз семінарів показав, що між знанням законів та їх застосуванням — довга відстань, яку сьогодні ще не здолали, і проблеми досі лишаються актуальними.

Співпраця з багатьма громадськими організаціями показала, що правові питання для них дуже важливі і виникають з першого дня їх існування. Тому за підтримки американського благодійного фонду «Mott Foundation» протягом 1997 та 1998 років ми провели низку семінарів з правових питань для неурядових організацій України. В семінарах взяли участь представники шестидесяти громадських організацій з усіх областей України та наші партнери «Екоправо-Львів» та «ЕкоПраво-Харків». На семінарах розглядались і викликали велику зацікавленість питання реєстрації громадських організацій, їх оподаткування, отримання організаціями інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та інші.

Семінари проводились не тільки для громадських організацій: здоров’я довкілля залежить не лише від активної позиції громадян, але й від державних органів, які здійснюють контроль за станом навколишнього природного середовища і попереджують його забруднення. Тому наприкінці 1995 року за підтримки Інституту Екологічного Права ми організували зустріч із суддями міста Києва, а зрештою провели семінар, присвячений реалізації екологічного законодавства — по суті, перший семінар для владних структур. На семінарі ми почули від суддів, що екологічного законодавства не існує. Це був жарт, але із сумним відтінком. Сучасний стан захисту екологічних прав є свідченням цього — закони існують, але часто не виконуються.

Зрозуміло, семінари не можуть охопити усіх напрямків громадського екологічного руху Тому одним з перших реалізованих нами проектів була підготовка і видання щоквартальника, в якому розміщувались матеріали а екологічного законодавства і практики його застосування. Слід відмітити і перший збірник екологічних Законів України виданий спільно з «ЕкоПраво-Харків» у 1996 році за підтримки Інституту Екологічного Права. На той час це був перший збірник екологічних законів.

З жовтня 1997 року ми приєднались до програми Американської Асоціації Юристів «Центр громадської екологічної адвокатури», В рамках якої наша організація надавала консультативну допомогу громадянам та громадським організаціям. Ми провели семінари з екологічного права для громадських організацій та Міністерства оборони України, на якому, зокрема, піднімались досить актуальні питання, пов’язані із військовою діяльністю та навколишнім середовищем. Обговорювались можливості створення робочої групи між військовими, органами місцевої влади та громадськістю Для вирішення конкретних екологічних проблем.

За цією ж програмою спільно із Комітетом з екологічної політики Верховної Ради України було проведено відкриті парламентські слухання по обговоренню проекту Закону України «Про відходи». Це була перша спроба нашої організації практично реалізувати право громадян на участь в обговоренні проектів законодавчих актів. В слуханні брали участь депутати Комітету Верховної Ради України на чолі з головою комітету представники Міністерства екології, наукові установи та автори проекту, представники громадських організацій. Ряд зауважень, висловлених та запропонованих в ході зустрічі, врахували в прийнятому Законі «Про відходи».

У 2002 році ЕкоПраво-Київ підготовлено та видано збірник «Законодавство України про участь громадян і їх об’єднань в охороні навколишнього природного середовища» (видання друге) в партнерстві з компанією ERM, Ltd (Велика Британія) в рамках проекту «Україна: впровадження принципу участі громадськості на муніципальному рівні в місті Києві», завдяки підтримки Міністерства Міжнародного Розвитку Сполученого Королівства (DFID), яке реалізувало проект малих грантів з охорони довкілля в Україні (SEPS).

У 2004 році ЕкоПраво-Київ підготовлено та видано збірник «Форми участі громадськості в прийнятті рішень, що стосуються питань довкілля». Видання було здійснене в рамках Програми місцевих екологічних планів дій в Україні, яка впроваджувалась Інститутом сталих спільнот (ICC, Монтпельєр, штат Вермонт, США) у співпраці з Ініціативним центром сприяння активності та розвитку громадського почину «Єднання» (ІСАР «Єднання», Київ, Україна) за фінансування Регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку (АМР США) в Україні, Білорусі та Молдові.

В цей же рік ЕкоПраво-Київ підготувало огляд «Оцінка доступу до інформації, участі у прийнятті рішень та правосуддя в Україні», який було зроблено на основі методології, що була розроблена Ініціативою доступу (ТАІ) в межах проекту «Мережа участі громадськості у прийнятті рішень» за підтримки Інституту сталих спільнот (США) та фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах програми UCAN (Мережа громадянської дії в Україні).

Цікавим був досвід ЕкоПраво-Київ щодо залучення громадян і громадськості до коментування Національних звітів про реалізацію багатосторонніх екологічних угод. Протягом 2005 року ЕкоПраво-Київза підтримки Програми ООН з охорони навколишнього природного середовища (ЮНЕП) реалізовувала проект, який мав на меті сприяти залученню громадськості до підготовки Національних звітів про реалізацію багатосторонніх екологічних угод (БЕУ), а саме: Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Оргуської конвенції); Рамкової конвенції ООН про зміну клімату; Конвенції про біологічне різноманіття; Конвенції про захист Чорного моря від забруднення. Оскільки громадськість відіграє важливу роль у впровадженні БЕУ, однак існує лише обмежений досвід залучення громадськості до процесу національного звітування, ЕкоПраво-Київ та Міністерство охорони навколишнього природного середовища України намагалися визначити оптимальні та ефективні шляхи залучення громадськості до підготовки Національних звітів щодо впровадження БЕУ, що дозволить в подальшому більш ефективно використовувати цей механізм, а також законодавчо закріпити його.

Слід згадати і про проект «Гаряча лінія» (з надання безкоштовної юридичної допомоги з питань екологічного права) проекту «Створення місцевих засобів для сприяння свободі вирішення екологічних питань в Україні» (травень 2006 – жовтень 2007), що здійснювався ЕкоПраво-Київ та організацією Artikel 19 за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Протягом багатьох років ЕкоПраво-Київ продовжує здійснювати еколого-правову діяльність різного спектру: юридичні консультації, забезпечення участь громадськості в прийнятті рішень, ведення судових процесів, законодавча робота, аналітичні дослідження, участь в громадських еколого-правових акціях, видання та розповсюдження еколого-правової інформації, публікація різних видань з еколого-правової тематики тощо.

Будемо раді співпраці зарази збереження довкілля для нинішніх та прийдешніх поколінь!